На свіже повітря. Де в Києві важко дихати і що з цим робити

15.12.2015  12:22 __ Марина Блудша


Фото m2motors.com.ua

Рівень забруднення повітря в Києві викидами автотранспорту перевищує допустимі норми в рази.

Чим це загрожує здоров’ю жителів міста, чи є рецепти одужання від автомобільної залежності та чи може тут зарадити велосипед?

Коли краще не дихати, ніж дихати

За спостереженнями Центральної геофізичної обсерваторії, рівень забруднення повітря в Києві змінюється від місяця до місяця, але переважно це зміни від "дуже високого" рівня до "високого", і навпаки.

Зокрема, у жовтні середні концентрації трьох забруднювальних речовин (третього та другого класу небезпеки) перевищували середньодобові гранично допустимі норми в декілька разів: діоксиду азоту (NO2) – у 3,5 раза, формальдегіду – у 2,3 раза, оксиду азоту (CO, чадного газу) – в 1,5 рази.

Дані Центральної геофізичної обсерваторії 

Головним джерелом забруднення повітря в Києві, за словами науковців, є автотранспорт.Досліджуючи протягом 2012–2014 років ступінь забруднення повітря у двох спальних районах Києва — Дніпровському і Дарницькому, українські вчені встановили перевищення рівня індексу небезпеки в багатьох місцях.

Зокрема, на пр.Возз’єднання було зафіксовано перевищення в 5 разів концентрації зважених часток (т.зв. твердих часток — сажі, аерозолів кислот і сполук важких металів). Такі результати отримали в Інституті гігієни та медичної екології ім. О.Марзєєва при Академії медичних наук України.

Для мешканців цих двох спальних районів столиці це означає щонайменше негативні прояви з боку органів дихання.

Учені оцінили ймовірність зростання їх частоти в 1,5–5,4 рази.

Окрім Дарницького і Дніпровського районів, зонами підвищеного ризику в Києві дослідники повітря називають також житлові будинки біля Бориспільської автомагістраліта Броварського проспекту, а на Правому березі — бул. Лесі Українки на Печерську.

Зоною сильного забруднення в столиці залишається район Бесарабки в центрі, де водії авто, до того ж, пригальмовують, тому шкідливих вихлопів виходить ще більше. 

"Немає нічого гіршого для екології, ніж рух стоп-старт в тягучці перевантаженою вулицею. І ми всім цим дихаємо". Фото "Радіо Свобода" 

Небезпеку від дії забрудненого повітря на здоров’я населення в Києві та вплив на це автотранспорту вивчає лабораторія гігієни атмосферного повітря та оцінок ризику Інституту гігієни та медичної екології.

Завлабораторією, доктор медичних наук Олена Турос каже, що на забруднення повітря припадає від 10 до 20% чинників смертності.

"Є гранично допустимі норми концентрації забруднюючих речовин у повітрі. Якщо забруднення в межах цих норм, то вважається, що здоров’ю людей нічого не загрожує. Але ми наполягаємо, що будь-яка невластива речовина, яка є в повітрі, або перевищення питомого значення речовин можуть викликати негативні наслідки для здоров’я людини, особливо для вагітних жінок, людей похилого віку, дітей до 5 років і людей з захворюваннями дихальної системи", — додає Турос.

Шкідливі транспортні звички 

Повітря в столиці псують не заводи і фабрики, а автотранспорт і природні пожежі. Але якщо пожежі на торф’яних болотах під Києвом — явище тимчасове, то автомобілі — питання вічне.

"У Києві на вулицях одночасно перебуває не менше 0,5 млн активних автомобілів, не рахуючи громадський транспорт і сезонні сплески", — розповідає Дмитро Беспалов, директор компанії "А+С Україна", яка розробляла транспортну модель столиці на замовлення Департаменту містобудування та архітектури КМДА.

За його словами, екологічна ситуація посилюється заторами, особливо в центральній частині міста.

"Немає нічого гіршого для екології, ніж рух стоп-старт в тягучці перевантаженою вулицею. І ми всім цим дихаємо", — визнає він. 

На відміну від куріння, зробити це поодинці не вийде. Адже зменшення автомобільної залежності міста може бути результатом лише колективних зусиль, ініційованих, у першу чергу, з боку міської влади в галузі транспортної політики. Фото depositphotos.com  

Українські вчені, що займаються гігієною повітря, пропонують як варіант вирішення проблеми будувати ТРЦ на сваях. Тоді, мовляв, шкідливі речовини не долітатимуть до третього поверху будівлі. Як екологічне ноу-хау для України називають електромобілі, але за відсутності необхідної інфраструктури та з огляду на їх захмарні ціни це поки що важко назвати виходом з ситуації.

Тому залишається старий перевірений, але непростий спосіб — змінити звички, у даному випадку транспортні.

При чому, на відміну від куріння, зробити це поодинці не вийде. Адже зменшення автомобільної залежності міста може бути результатом лише колективних зусиль, ініційованих, у першу чергу, з боку міської влади в галузі транспортної політики. 

 

На думку експерта з транспортних стратегій, викладача Київського національного університету будівництва та архітектури Дмитра Беспалова, рішення проблеми лежить у багатьох площинах міської політики.

"Це розвиток громадського транспорту: опорної мережі (метро, трамвай, міська електричка) і підвізної (автобуси, тролейбуси, маршрутки та ін.)", — пояснює він.

Разом з цим, на його думку, потрібно робити піар-заходи, розвивати car-sharing, будувати велоінфраструктуру, провадити послідовну політику в сфері паркування та регулювати доступ для авто в центр.

Але ключовим Беспалов вважає освітній момент: "Городяни повинні зрозуміти, що заходи з обмеження легкового автомобіля — вимушені та виправдані. Тоді дадуть плоди і всі вище перелічені заходи".

Автомобільна залежність: персональний рівень

Для багатьох власників машини поїздки на ній навіть у магазин по хліб — звична справа. Експерти підтверджують, що в киян справді є "автомобільна залежність", яка посилюється ставленням до автомобіля не як до засобу пересування, а як до атрибуту розкоші та престижу. Коефіцієнт користування автомобілем для Києва сягає 0,88.

Це означає, що кожен власник легкового авто, який має до нього вільний доступ, з імовірністю 88% вибере його як засіб пересування.

Навіть якщо на метро доїхати буде швидше.

За словами Беспалова, якщо навіть 5% водіїв відмовляться користуватися легковим автомобілем на користь громадського або велотранспорту, навантаження на вулично-дорожню мережу зменшиться на 15-20%.

А це, в свою чергу, збільшить середню швидкість жителя міста. 

 

Не йдеться про повну відмову від автомобіля і викидання ключів від гаража. Ідеться про транспортний мікс. Тобто про те, щоб припинити користуватися автомобілем без зайвої потреби та пересідати при нагоді на інші види транспорту — громадський або велосипед. 

Зробіть правильний мікс / Do the right mix (UA) from Mobility Lviv on Vimeo.

Велосипед і якість повітря в місті

У Європі інвестування у велоінфраструктуру виправдало себе, зокрема зменшенням кількості викидів від автотранспорту.

Дослідження, здійснене 2014 року на замовлення Європейської федерації велосипедистів, показало, наскільки відчутним є вплив велосипедизації на якість повітря у великих містах.

 

Прийняття стратегій інвестування у велорух, що обумовлює 23% збільшення велосипедистів, призвело до зниження викидів оксидів азоту на 18% та зважених часток на 19% в Антверпені, 27% оксидів азоту і 4% зважених часток у Лондоні, 16% оксидів азоту і 17% зважених часток у Салоніках. І хоча це поліпшення якості повітря не зробило його відповідним європейським нормам, воно покращило показники здоров'я в кожному місті, знизивши т.зв. втрачені роки життя.

Справді велосипедними міста стають тоді, коли місто розвиває відповідну інфраструктуру, створює муніципальний велопрокат, обмежує швидкість руху автотранспорту, всіляко підтримує і рекламує велотранспорт.

Українські міста поки що не дуже активно розвивають велоінфраструктуру, зате 2015 рік відзначився серйозною підготовчою роботою громадських активістів. 

В Україні вже є критична маса людей, охочих користуватися велосипедом як міським транспортом, розроблено велоконцепції для 36 міст України.

Лише 2015 року їх розробили 12 українських міст, проаналізувавши транспортні потоки, визначивши найважливіші пункти призначення велосипедистів і розробивши карту веломережі. А Київ у питанні велоінфраструктури нарешті перейшов від теорії до практики: цього року завершено будівництво першого веломаршруту з Троєщини в центр міста.

В Асоціації велосипедистів Києва переконані, що пересісти на велосипед — це один з найпростіших і найдієвіших способів зробити свій внесок у боротьбу із забрудненням повітря. І нагадують, що в Україні та світі транспорт посідає друге місце серед викидів вуглекислого газу, з яких 80% припадає на дорожній транспорт.

"Окрім екології, велосипед вирішує ще одну проблему — зменшує т.зв. шумове забруднення в містах. Часто ми не помічаємо, як мало тихих місць залишилось у Києві через шалений рух автомобілів, а потім дивуємось, чому люди навколо такі напружені. Велосипед повертає спокій у наше життя, а це ще один важливий чинник здоров'я людини", — пояснює Олеся Сторожук, медіа-координаторка Асоціації велосипедистів Києва.

Сучасний світ прискорюється, тому попит на автомобільний транспорт не спадає. І що більше місто, то більше в ньому поспішають і прагнуть швидкості. Але жодні бонуси не бувають безкоштовними, і за будь-яку вигоду треба розплачуватися чимось іншим.

У випадку автомобілів і швидкості — якістю повітря та нашим з вами здоров’ям.

Українська правда. Життя

powered by lun.ua