Як перетворити бетонні джунглі Позняків на ідеальне місце для життя

29.01.2016  10:15 __ Олександр Івахнюк

Мікрорайончик, де я живу – "Позняки, 4 а" – це бетонні джунглі. Саме так їх задумав забудовник і планомірно реалізує.

Якщо плани корегуються, то тільки на користь забудовника.

Наприклад, коли забудовник за планом мусить збудувати дитсадок, а потім вже починати житло мурувати – міська влада закриває очі на те, що забудовник відкладає будівництво дитсадка.

Причину завжди можна знайти. Наприклад, немає грошей у міському бюджеті на будівництво дитсадка. Це стандартна відмовка.

Водночас, при продажі квартир у ще не збудованих будинках забудовник демонструє красиву картинку зі школою, дитсадком, парковкою, парком і бог зна ще з чим. Саме за таких обставин людина купує ту квартиру. 

Нещодавно на YouTube було оприлюднене відео від "Київміськбуду".

Відео, як здавалося авторам, рекламного характеру. Насправді ж, воно викликає шок у глядача. Це відео показове тим, що забудовнику воно ПОДОБАЄТЬСЯ.

Тобто, будівельники, архітектори найбільшого київського забудовника саме так уявляють красу, естетику і життя людини у місті. І оце найстрашніше.

Людині показують район з зеленню, дитсадком, стадіоном і школою, а коли вона, зрештою, приїздить у своє житло – опиняється у мурашнику.  

"Позняки, 4 а" – саме такий мурашник. 

Бетонний мурашник Позняків. Скриншот з відео "Київміськбуду"

А буде ще гірше, адже депутати Київради, обрані на Позняках навіть не задумуються про можливість скасування рішень стосовно забудови житлом і так переповненого житлом мікрорайону.

Час офіційної, не корупційної черги у школу і дитсадок розтягується у мікрорайоні на роки. Не платять за потрапляння у школу чи дитсадок одиниці.

Але нічого не зникає у нікуди. Така концентрація вигідна вчителям, керівникам шкіл, бо  клієнтів на прохід без черги у садок і школу більшає, суми ростуть… Це для них добре. 

Та ж історія з власниками уже відкритих магазинчиків: концентрація клієнтів зростає – зростає й виручка. Причому, не лише у продавців, а і у тих, хто дозволяє розміщувати кіоски на газоні або парковки на проїжджій частині.

Зрештою, кожен з жителів цього району може отримати вигоду з концентрації людей на такому невеликому просторі.

Уже сам неодноразово стикався з тим, що я, житель Позняків, їду за певною послугою у центр, наприклад, для друку візиток чи фотографій. Там інший житель Позняків приймає замовлення у офісі, а виконує його у підвальчику на Позняках, поряд з моїм будинком.

Такого у нашому районі можна знайти безліч. Особливо у сфері надання інтелектуальних послуг.  Отож, якщо ми один з іншим познайомимось – їхати у центр за більшістю послуг не буде потреби.

Зрештою, ми одне одному можемо надавати послуги, продавати і купувати товари, створювати ринок і робочі місця у себе на "Позняках, 4 а", де в одному будинку живе щонайменше тисяча людей.

А будинків тут уже під 50 на невеличкому клаптику землі.

 Фото автора 

Зрештою, центр міста переміститься до нас.

Звучить як розповідь Остапа Бендера про Нью-Васюки, з єдиною різницею, що автор цієї ідеї не просить 20  рублів на "перші витрати" а просто пропонує обмінятися інформацією.

"Позняки, 4 а" – місто у місті. Нас тут так багато і ми такі різні та потрібні одне одному, що просто приречені на знайомство. У першу чергу віртуальне. 

Для початку, пишіть мені у приват facebook про послуги, які ви готові надавати сусідам, а я розміщу цю інформацію на доступних мені ресурсах. З цього і почнемо.

Якщо все вийде – ви самі здивуєтесь як може змінитися наш мікрорайон під впливом такої спільної енергії.

Знаючи один одного, ми вже не допустимо до депутатства гречкосіїв, створимо комфортне середовище навіть у жорстких умовах, коли архітектори і забудовники втратили почуття міри, а депутати – совість.

 

Олександр Івахнюк 

powered by lun.ua