Як вирішити конфлікт на Осокорках?

24.11.2014  12:40 __ Вадим Гордін

Черговий скандал довкола забудови у столиці показав, що за важкий і кривавий рік, у столиці нічого не змінилося.

Дивлячись на те, як росте паркан і як обурені мешканці виходять ламати "незаконну" огорожу, розумієш, що все тече в старому руслі. Так, ніби не було Майдану, зміни влади, люстрації. Ніби не було заяв мера Києва, що все "буде прозоро" і "корупція буде подолана".

Сьогодні, як і за часів Черновецького та Попова, влада з думкою громадськості не рахується. 

Днями громадськість столиці збурило будівництво на Осокорках. Протистояння тривало 2 дні і закінчилося тим, що люди - це вже просто київська традиція! - розібрали і спалили паркан.

На скандал довкола зведення нового торгово-розважального центру київський мер Віталій Кличко відреагував досить стримано, шляхів вирішення проблеми не запропонував.

"Я отримав інформацію про конфлікт на Осокорках. Я звернуся до керівника столичної міліції Олександра Терещука і голови Дарницького району, щоб вони доповіли про ситуацію. Документи у забудовника оформлені, але не було погоджено встановлення паркану з Департаментом міського благоустрою. Аби не виникало конфліктів з мешканцями, повинні бути громадські обговорення перед початком будівництва", - такою була реакція Кличка

Із цих слів нашого мера випливає, що ціна конфлікту, це, всього-на-всього, відсутність дозволу Департаменту міського благоустрою, який, власне, і підпорядковується самому меру.

Не виключено, що завтра міським головою буде дана команда надати цей дозвіл, і вже на законних підставах можна будувати. Так виходить? А як же громадськість?

Спробуємо розібратись, відповівши на три класичні запитання:

1. Хто винен в ситуації що склалася?

2. Коли і ким мають проводитися громадські слухання?

3. Що робити громадськості, коли її права не враховані?

Відповідь на перше запитання, очевидно, має кожна зі сторін конфлікту. Мер столиці, як зазвичай, скаже, що винна злочинна влада часів Черновецького, яка надала необхідні документи для будівництва, а ми тут не причетні.

У небайдужих мешканців своя правда. Вони кажуть, що винна саме нинішня влада. Чому? А тому, що всі необхідні дозволи на стадії початку навіть підготовчих робіт (встановлення паркану теж до них відноситься) видає вже нинішня влада. І тому відповідальність за те, що видаються дозволи без урахування думки громадськості, повинні нести чиновники вже нинішньої влади.

Хто правий, кожен із нас вирішить сам для себе.

Друге запитання теж має неоднозначну відповідь.

Перше і головне. На сьогодні проведення громадських слухань, як і багато важливих для громади Києва питань, не урегульоване у правовому відношенні.

Щоб добитися фактичного проведення громадських слухань або навіть громадських обговорень, можна скористатися кількома можливостями.

Теоретично можна використати Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Громадські слухання він відносить до важливих форм участі громадськості в прийняття місцевих рішень, однак детального опису реалізації цього механізму не наводить. Мовляв, порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

Але у Статуті міста Києва (ст.13) конкретного механізму проведення громадських слухань, звичайно, не визначено. Єдине, що громаді буде цікаво, так це те, що "пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами та посадовими особами місцевого самоврядування".

У цілому, на жаль, можливість провести громадське обговорення не гарантує вирішення проблеми, всупереч заявам мера.

Висновок: громадські слухання - це механізм безпосереднього й прямого впливу громади на прийняття рішень у містобудівній діяльності, тому допускати туди не хочуть нікого, тим більше громадськість.

Що робити незгодним з містобудівною політикою влади при такому песимістичному розвитку подій?

З власного досвіду організатора успішних протистоянь хочу порадити:

1. Створити ініціативну групу, яка буде займатись вирішенням питань конкретної забудови.

2. Організувати збір підписів незгодних. Підписів необхідно понад 1000. Тоді Київрада буде зобов’язана винести питання на сесію, розглянути і прийняти по ньому рішення.

3. Тиснути на Кличка шляхом залучення ЗМІ, щоби забудовнику не було видано дозвіл на встановлення паркану. Бо коли буде законний паркан, то його руйнування підпадає уже під Кримінальний кодекс як зазіхання на приватну власність.

4. Звернутись до суду з вимогою призупинити будівництво до вирішення питання по суті.

5. Звернутися до прокуратури з клопотанням винести протест прокурора на видані без проведення громадських слухань погоджувальні документи.

6. Організувати мітинг під стінами мерії, щоби привернути увагу до проблеми.

Але повністю повернути мешканцям право голосу щодо планування й розвитку власного міста зможе лише внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", які зобов’яжуть місцевих чиновників проводити громадські слухання як публічний захід, а не просто як прийняття в письмовому вигляді пропозицій від громадян.

Поки цього не сталося, громада змушена шукати інших спосіб боротись за свої права.

 

Вадим Гордін, голова Громади самозахисту Києва  

powered by lun.ua