Постійна адреса публікації: http://kiev.pravda.com.ua/publications/59c1d21730523/
Українська правда
Київ

Наталка Макогон, радниця начальника метрополітену: Підземка – це потужна субкультура

21.09.2017  10:00 __ За підтримки Mastercard


Відкритість, яку обрав столичний метрополітен у комунікаціях, давно оцінили пасажири. Наталка Макогон, радниця начальника й речниця метрополітену — його "голос" у медіа. Вона поділилась тим, як говорити з пасажирами про інновації в метро, чому від "зради" до "перемоги" лише один лайк, і який приклад з її роботи вивчають на курсах як кейс комунікації держустанови.

Нерідко трапляються на Facebook репости зі сторінки Київського метрополітену з дописами, де схвалюють SMM-ника. Настав час розказати, що респект цей адресується саме вам.

Тож як з'явилась ідея вести сторінку столичної підземки у такий оригінальний спосіб? Чи траплялись аналогічні приклади SMM інших метро світу, якими ви надихались? 

Так, це справді я, хоча довго намагалася особливо це не афішувати. Збоку здається, що в метро — вагон спеціалістів з комунікації та креативу. Тому аж незручно зізнаватися, що зараз у відділі нас працює троє. Направду бажання було одне — оперативно та живою мовою подавати інформацію. Це те, що я хотіла від підземки, ще коли тут не працювала. Таку відкритість ми застосовуємо не лише у комунікації, а й у проектах, які ми втілюємо, діалозі бізнесу та громадського сектору. Багато установ спочатку спостерігали, а потім почали нас наслідувати.

 

Якого роду коментарі, листи й відгуки від користувачів надходять на сторінку найчастіше? 

У нас в соцмережах від "зради" до "перемоги" і навпаки — часто лише один лайк. Зараз здебільшого запитують про різні аспекти роботи метро, цікавляться співпрацею або пропонують креативні ідеї. Приємно, що все частіше з’являються конструктивні дописи від людей. Відчувається, що "пусті" коментарі, на кшталт "краще б…" втомили тих, хто дійсно впроваджує зміни в різних сферах нашого життя, зокрема й транспортній.

Продовжимо тему технологій — тепер безпосередньо в столичному метро. Які перші успіхи повністю автоматизованої станції Кловської? І що сталось із касирами на цій станції? Що взагалі чекає на касирів з переходом до повністю безжетонної системи?

Почну з касирів. Їх, а також контролерів, і ще багато різних спеціалістів нам край бракує. Тому, якщо у вас є знайомі в пошуках роботи, то принагідно розкажіть їм про вакансії в метро.

Запуск станції "Кловська" в автоматизованому режимі обговорювався та готувався близько року. Це абсолютно нова система, яка дозволяє пасажиру самостійно скористатися будь-яким способом оплати проїзду в одному автоматі. Можна купити разову поїздку, проїзний чи  перевірити та поповнити проїзний, а також розрахуватись на турнікеті чи передплатити поїздки за пільговою ціною та використовувати їх з безконтактної банківської картки Mastercard. Наші пасажири досить гостро ставляться до всього нового, однак у цьому випадку швидко оцінили переваги.

Що стосується підприємства, завдяки такому рішенню економляться десятки мільйонів гривень. Маємо мету вивести з обігу жетони протягом 2017-2018 років та повністю переорієнтуватися на автоматизовану систему.

 

Пригадаємо перші кроки до "метро без готівки", а саме період появи перших жовтих турнікетів. Як люди реагували на інновацію і які труднощі в комунікації довелось долати? Що говорять про оплати банківськими картками зараз?

Це був революційний проект для наших консервативних пасажирів. Спочатку його обережно випробовували, як новинку, як "знову там щось вигадали". Сумно про це згадувати, але багато хто з людей сприймали інновацію дуже насторожено. Пройшло два роки — і вже маємо більше 11 мільйонів безконтактних оплат з технологією Masterсard. Риторика змінилася абсолютно. Пасажири на собі відчули економію часу і власних коштів. Вони почали радити користуватись цим рішенням іншим.

З вашою появою в Київському метрополітені почались нічні кінопокази, екскурсії й різноманітні виставки. Ідеї таких подій, які ви робите з партерами, народжуються у вас чи люди й організації приходять до вас із пропозиціями?

Що потрібно, щоб провести виставку в вестибюлі станції "Золоті Ворота"?

Люди в метро перебувають багато часу, тому воно й сприймається не просто як транспорт, а й як частина життя. Підземка — це потужна субкультура. Тут майже щодня трапляються неймовірні історії: знайомства, побачення, весілля, народження дітей, підлітковий екстрим, розлука… Не кажучи вже про міфологію таємничості та секретності.

Керівництво підтримало моє бачення, що поїздка може бути не лише формальною для пасажира, тобто швидкою та безпечною за дотримання правил, а й цікавою. Ми започаткували в метро соціальні проекти. Станцію "Театральна" органічно доповнило зображення 3D-сцени, на "Золотих воротах" з’явився арт-вестибюль, почали курсувати арт-потяги, були походи в тунелі та нічне кіно на гермозатворі (герметичні двері на станції, які за потреби перекривають доступ повітря, води чи радіоактивного пилу — прим. ред.). Якщо раніше потрібно було пропонувати проекти, то зараз уже об'єктивно не вистачає часу відпрацювати всі пропозиції. Щодо останніх, то, на жаль, часто активісти не знають, як правильно подати свою ідею, тому незабаром робитиму лекторій — майстер-клас для всіх охочих.

До Київського метрополітену ви працювали з ВДНГ. Як попередній досвід допомагає в нинішній роботі, а що серйозно відрізняється від того, з чим ви стикались у ВДНГ? 

Так, Максим Яковер та Максим Бахматов запросили мене в свою команду для реновації ВДНГ і то був неабиякий челендж. Мільйонні борги, затримки з зарплатою, застарілі павільйони, що не опалюються 6 років, і космічного рівня скепсис у колективі. Макс (Бахматов) сфотографував перший павільйон та зробив колаж у стилі "Гри престолів" з написом "Зима близько". Картинка веселила і надихала не здаватися. Звісно, я суб’єктивна, але здається, що перезапустити ВДНГ вдалося. Коректно переосмислена його основна діяльність — демонстрація досягнень. Тепер це інноваційний майданчик, де ви можете долучитись до, як я кажу, "най-най-най" — найцікавіших технологій, наприклад, виставки роботів, найбільшого фестивалю — Atlas Weekend, подивитись шоу з застосуванням найсучасніших технологій, як-то "Вартові мрій". Навіть паркування з можливістю безконтактної оплати з Mastercard у Києві вперше запустилася на ВДНГ. Звичайно, метро та ВДНГ — дуже різні. Однак, найважливіший досвід, що я отримала, — не боятися впроваджувати нове.

 

Як будь-яка велика організація, Київський метрополітен має свої труднощі, суперечливі й кризові моменти.

Які найскладніші кризи / "зради" доводилось вам комунікувати, і з чого ви виходили успішно, а що можна було б зробити інакше? 

Наша #зрада з "першим марта" уже викладається на курсах з комунікації як влучний приклад роботи з негативом у держсекторі. Це висока оцінка колег.

Момент, з яким складно працювати і який стосується усього державного та комунального сектору — апріорі негативний настрій людей. У суспільстві спрацьовує механізм — не вирішувати своє питання, а сперечатися з "чиновником". І це такий вид комунікації. Змінити його непросто.

Яких цікавих проектів й інновацій у столичній підземці нам слід чекати до кінця цього року?

Буде багато невеликих проектів, як-то День відчинених дверей, нові виставки, соціальні ідеї. Однак з найголовнішого — це, звісно, автоматизація станцій, відмова від жетонів і гілка метро на Виноградар.

© 2008-2017, Українська правда - Київ
Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на сайт.