Постійна адреса публікації: http://kiev.pravda.com.ua/publications/598c25623e7b3/
Українська правда
Київ

Таємниця метро: 20 цікавих фактів про столичну підземку

17.08.2017  11:20 __ За підтримки Mastercard


tov-tob.livejournal.com

Столична підземка щодня перевозить сотні тисяч пасажирів, може похвалитись не одним рекордом і належить до числа найбільш інновативних на планеті.

Тут розташована найглибша у світі станція — "Арсенальна": її ескалатори спускають пасажирів на 105,5 м під землю. Станція "Золоті ворота" з її фресками визнана однією з найкрасивіших. А два роки тому Київ увійшов до першої п’ятірки міст світу, де в метро можна розраховуватись безконтактною банківською карткою прямо на турнікеті.

Однак є ще чимало таємниць і цікавих фактів про Київський метрополітен, які буквально приховані під землею. Про те, хто і як забезпечує його роботу, чому в метро завжди буде повітря й ніколи не буде щурів, і чому цього року вже не потрібно буде стояти в черзі по жетони.

1. У підземці працює майже 7,5 тис. людей. З них 588 машиністів. Вони мають найкоротший порівняно з іншими робітниками робочий день – 6 годин. Кожні три роки машиністи проходять переатестацію, навчання і психологічні тести. Натомість довше за всіх працюють чергові — 24 години.

 

2. Один вагон метро вміщує до 330 пасажирів. Щодня у метро їздить 660 вагонів.

3. Що спільного у метро і футболу? На початку роботи машиністи отримують своєрідні "штрафні картки" – три талони: зелений, жовтий і червоний. Але, на відміну від футболу, за порушення їх забирають, а не видають. Спочатку – зелений, потім – жовтий. Обидва відновлюються за певний час роботи без порушень: зелений повертають за півроку, жовтий – за рік. Червоний талон забирають за серйозне порушення.

4. Київський метрополітен ніколи не спить — щоночі у метро, навіть на Новий Рік, працюють близько тисячі осіб. Вони виконують усі ремонтні роботи, а також заміну рейок і шпал.

 

5. У київській підземці працюють 122 ескалатори. Найдовший — на станції "Хрещатик" (743 сходинки).

 

6. За 56 років роботи Київський метрополітен більше ніж утричі перевіз усе населення Землі. Сьогодні ця цифра складає більше 18,5 млрд пасажирів.

7. Найдовше столичний пасажир їде від станції "Видубичі" до "Славутич", долаючи 3 км 46 м за 6 хвилин. Найменша відстань між станціями "Театральна" та "Хрещатик" — 766 м. Потяг домчить за 1 хвилину 50 секунд.

8. У метро чимало цікавих професій. Одна з них — чергова кімнати відпочинку. Саме ця людина будить машиніста, аби він вчасно вивів потяг на лінію.

9. Потяги метро не можуть зійти з лінії, наздогнати попередній потяг або зіткнутися один з одним. Також нічого не відбудеться у випадку раптового погіршення самопочуття машиніста. Усе завдяки спеціальній системі автоматичного гальмування, вмонтованій у рейки і в сам поїзд. Якщо поїзд проїхав певну частину шляху і не загальмував, то система зупинить його сама. Також вона не дозволяє машиністу перевищувати швидкість і зупинить потяг, якщо пасажири аварійно відчинять двері.

 

10. Перед кожним виходом на лінію потяг оглядають і ремонтують, миють всередині і ззовні. Якщо буде виявлено у вагоні несправність чи пошкодження, наприклад, розбите вікно, потяг відразу знімуть з лінії і замінять на інший. Потяг оглядають, за потреби прибирають після кожної зміни машиніста — кожні 6 годин. Після відпрацювання 20 годин на лінії потяг проходить регламентний огляд.

 

11. Тунелі метро періодично пилососять і миють спеціальною машиною. Роблять це один раз на місяць і для того, щоб прибрати металічний пил та бруд, що потрапляє до метро ззовні. Жодних щурів у метро немає. Через шум і нестачу їжі.

12. У метро немає сміттєвих урн з міркувань пожежної безпеки, оскільки сміття може загорітись.

13. Усі підземні станції метро (а їх 46) можна використовуватися як укриття. Вони можуть вмістити близько 200 тис. осіб. Гермозатвори, які є на станціях, у випадку сигналу тривоги і реальної хімічної чи ядерної загрози закриються за 10-15 хв.

 

14. У метро не може зникнути повітря. Тут є багато вентиляційних установок, які постійно нагнітають повітря під землю. У випадку надзвичайної ситуації, коли підземку використовуватимуть як бомбосховище, почнуть працювати дизельні генератори, які забезпечуватимуть доступ повітря.

15. Жетонам метро — лише 25 років. Перші, які ввели в обіг 1 жовтня 1992 року, були металевими. Сині пластикові з’явились у квітні 1994-го. У 2015 році в обігу метро було 1,5 млн жетонів. Але їхня кількість постійно зменшується — щомісяця пасажири гублять або розбирають на сувеніри близько 100 тис. У 2017 році у Київському метрополітені планують повністю припинити використання жетонів.

16. У 2015 році Київський метрополітен став п’ятим у світі, де на всіх станціях метро можна оплачувати проїзд банківською безконтактною карткою прямо на турнікеті. За два роки роботи технології в такий спосіб оплачено понад 10 млн поїздок. Вона зекономила пасажирам більше 220 тис. годин — час, який вони б витратили на черги по жетони. А з квітня пасажири можуть розраховуватися безконтактними банківськими картками Mastercard як проїзними чи використовувати записані на них поїздки, які наперед можна оплатити зі знижкою.

 

17. Вартість проїзду у метро коливалась від 5 копійок до 20 тис. карбованців (у 1996 році).

18. Найдовше у метро працює співробітник електромеханічної служби на прізвище Гайдуков — 53 роки. Історія самого метрополітену в столиці налічує 56 років.

19. Станція "Майдан Незалежності" за весь час свого існування змінювала назву найчастіше порівняно з іншими – два рази. До 1991 року, коли вона отримала свою сьогоднішню назву, станція носила ім’я "Площа Жовтневої революції", а раніше — "Площа Калініна".

20. Метро можна використовувати не лише для пересування містом — тут можна навіть відгуляти, наприклад, весілля. У вагоні або на будь-якій станції. Щоправда, зробити це дозволять лише вночі. І лише за умови покриття усіх витрат, які несе метро: роботи необхідних працівників, ескалаторів, електроенергії тощо.  

© 2008-2017, Українська правда - Київ
Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на сайт.