В контексті викликів часу: Національний медичний університет бере курс на світову медичну освіту

20.07.2016  12:00 __ інтерв'ю Анна Степанова, для УП.Київ


Студент – не посудина, яку треба наповнити, а факел, що потрібно запалити

Плутарх, перефразовано

Студентство завжди було головним рушієм докорінних змін у суспільстві. На щастя, таким самим воно лишилося і нині. Події останніх двох років у Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця – яскраве тому свідчення.

Адже саме доволі жорстка позиція студентів-медиків дозволила подолати не тільки корупцію в адміністрації вишу, але й провести перезавантаження навчального та адміністративного процесів.

Нова адміністрація університету на чолі із Катериною Амосовою відкинула традиції "радянської школи" управління і розвернула заклад у напрямку інтеграції в світовій освітній простір. Пройшло лише два роки із моменту приходу нової команди, але ті зміни, яких зазнав Університет за цей короткий період, вражають.

Адміністрація підійшла до процесу реформування закладу з позиції менеджерів, а не державних службовців. Було не лише розроблено план стратегічного розвитку Університету, але й сформульовані основні його цілі, завдання, мету й місію – так, як це робиться провідними закладами (не лише навчальними, не тільки медичними - усіма) світу.

Але ще до того, адміністрація вишу добровільно пройшла тренінги з ефективного управління якістю - процесного менеджменту. На сьогоднішній день в центральному українському медичному університеті навчається близько 12 000 студентів, більша частина з яких (55%) – на комерційних засадах.

Згідно вимог до навчального процесу, Університет має забезпечити студентам не лише власне процес навчання, а й умови навчання і проживання, сприятливі для цього процесу. Тим більше, що медицина – одна із найскладніших галузей, де навчання проводиться якнайдовше, а права на помилку немає взагалі.

З іншого боку, як державна установа НМУ обмежений рамками бідного державного бюджету і бюджетного законодавства й мусить лавірувати між заборонами й обмеженнями та справедливими вимогами студентства.

 

"Попередній "уряд" медуніверситету примудрявся у цих умовах "заробляти" собі на безбідну старість: після зняття з посади скандального ректора, лише на будівництві одного гуртожитку "зникло" близько 20 млн гривень (а це 2007 – 2013 рр, курс національної валюти втричі нижчий теперішнього), - розповідає Катерина Амосова, - Нескладно зрозуміти, на чиїх інтересах економила тодішня адміністрація, повністю підірвавши довіру своїх "основних вкладників" (студентів), що згодом і призвело до соціального вибуху всередині установи (разом із нестерпними умовами залякування й приниження, запровадженими тодішньою адміністрацією задля утримання викладачів і студентів у послусі)".

Тому тепер, найперше, на чому було зроблено акцент – повна відкритість перед суспільством: медичний університет оприлюднює абсолютно всю інформацію, в тому числі й фінансові результати господарювання, на своєму сайті, легко іде на контакти з медіа, відстоює інтереси своєї спільноти у державних та громадських організаціях.

"Ми не можемо відмовитися від значної кількості платних студентів, - каже Катерина Амосова. – Адже ми зобов’язані забезпечувати нашим студентам гідні умови й розвиватися, як осередок медичної науки, а бюджетних коштів на вирішення цих задач не виділяється або вони до смішного мінімальні.

Тож, комерційні студенти дозволяють нам формувати власні фонди, які ми спрямовуємо на розвиток закладу. Але, я вважаю, що кожен із наших "вкладників", а також суспільство в цілому, має право отримувати від нас повну інформацію щодо витрат. Саме тому адміністрація не лише постійно звітує, в тому числі, й перед  університетською спільнотою, але й тримає основні цифри у відкритому форматі на власному сайті".

Управління фінансами – складна й дуже трудомістка частина роботи, але менеджерському складу нинішньої адміністрації вдалося вибудувати цей процес таким чином, що заборгованостей із внесення оплати практично немає (нагадаємо – це 12000 студентів, половина з яких - платні).

 

"Це наша особлива гордість – налаштування процесу внесення плати таким чином, що наші студенти мають змогу обирати річну, по семестрову, або навіть помісячну схему оплати. Адже ми чудово розуміємо, що "елітність" нашого вишу – міф, і це прекрасно: зараз так звані діти-мажори, як правило, отримують освіту за кордоном, а у нас вчаться, переважно, діти "середнього класу" і з малозабезпечених родин, наприклад, лікарів і молодшого персоналу, для яких плата за навчання – складний і дорогий шлях до майбутнього їхніх дітей".

Ці кошти ідуть у спеціальний фонд розвитку університету і витрачаються на потреби закладу і студентів – ремонт гуртожитків, поліпшення умов навчання, оснащення лабораторій, університетського стоматологічного центру тощо.

Але наявність "платних" студентів не означає, що вони мають преференції в процесі навчання. Абсолютно всі проходять стандартний процес атестації та можуть бути відраховані за неуспішність.

Умови проходження атестації навіть ускладнилися: якщо раніше комерційних студентів "тримали" у виші до останнього, "хвости" можна було здавати й перездавати практично до безкінечності, то тепер всі студенти мають час лише до початку нового навчального року.

"Нарікання суспільства на якість підготовки медиків величезні, - підкреслює Катерина Амосова, - і хоча не лише виші мають розділяти відповідальність за підготовку кадрів (ми випускаємо студентів без права здійснювати практичну діяльність, це право вони здобувають в інтернатурі, безпосередньо у клініках та лікарнях), ми чудово розуміємо, що якість освіти треба підвищувати, майбутні медики мають бути мотивовані не лише фінансово.

А наша статистика свідчить, що лише близько половини студентів з першого до останнього курсу навчаються сердньо прийнятними показниками успішності, без перескладань, академічних відпусток, перерв тощо. Я вважаю, що саме вони – те ядро, яке визначатиме українську медицину в майбутньому. Решта – ті, які мають низьку загальну підготовку, не здатні на самостійну роботу і не мають стійкої внутрішньої мотивації до навчання й професії медика.

Приблизно з третього курсу починається практика у медичних закладах, і студенти, потрапляючи в реальний світ медицини, починають розуміти, наскільки тут складно й відповідально працювати, як бракує сучасного діагностично-лікувального обладнання, що надається державою, і медикаментозного забезпечення, і наскільки мізерна зарплатня лікаря... і який довгий і важкий шлях треба пройти,  аби дістатися того фінансового добробуту, якого вони прагнуть. І починають аналізувати, чи вартий цей шлях тих зусиль у навчанні, якого він потребує. Далеко не всі витримують, і це абсолютно нормально".

 

З іншого боку, наші студенти відтепер також мають право оцінювання якості навчального процесу в цілому на окремих  кафедрах тощо. У медичному університеті постійно проводиться анонімне опитування студентів усіх курсів, результати якого аналізуються на Вчених радах і враховуються в процесі прийняття певних рішень, зокрема  щодо преміювання викладацького складу.

Цифри свідчать, що рівень задоволеності якістю підготовки з більшості предметів поступово підвищується і, в середньому, складають 60-70% (минулого року ця цифра становила 50-55%). Особливу увагу в опитуванні приділяють питанню про корупційну складову.

Студентам не лише пропонується зазначити, чи стикались вони із випадками вимог грошової винагороди за відпрацювання і складання заліків та іспитів, але і назвати прізвище винуватців.

"Ми відкрито говоримо про те, що на деяких кафедрах маємо проблеми із викладачами, які продовжують "працювати" старими методами, але завдяки новій системі опитування і публічності, їх стає дедалі менше. Саме публічність, яка стимулює завідувачів кафедрами контролювати своїх підлеглих, є головним механізмом, оскільки "не спійманий – не крадій", а за два роки жоден студент, попри наші численні заклики, не погодився на операцію з міченими грошима. Ефективність "дотискання" до звільнення за власним бажанням доволі низька…"

Своєю місією Університет вважає внесок у збереження здоров’я нації та розвиток медицини, і адміністрація чудово розуміє, що реалізація цієї надзвичайно важливої мети тісно пов’язана із рівнем освіти майбутніх медиків.

"Теоретичні знання – це прекрасно, але відсутність практичного досвіду зводять їх нанівець, - вважає Катерина Амосова. – Той, хто навчає студентів, має сам бути успішним практиком, лікувати пацієнтів, вести наукову та дослідницьку діяльність".

Університетські клінічні кафедри сьогодні у міських  медичних закладах перебувають в "приймах", і допуск студентів, а іноді – і викладачів, до лікувального процесу повністю залежить від адміністрації лікарень. Катерина Миколаївна вважає це провальною практикою, що лишилася у спадок з Радянських часів.

І Університет зараз прагне відродити систему університетських клінік, тим більше, що приклади такої успішної діяльності є. Так, при НМУ функціонує стоматологічна клініка, де працюють кращі лікарі-викладачі, а студенти мають змогу асистувати та навчатися на реальних прикладах, а пацієнти – отримати висококваліфіковану медичну допомогу.

До того ж, вона дозволяє заробляти додаткові кошти на розвиток закладу.  Університет уже рік намагається довести керівництву МОЗ України необхідність мати в своєму складі принаймні одну університетську клініку – медичний центр, що дозволяє не лише на якісно іншому рівні готувати майбутніх лікарів, але і забезпечити суттєво вищий рівень медичної допомоги, і реалізацією програм профілактики.

Амбітною метою адміністративної команди Університету є і входження вишу у провідні світові рейтинги освітянських закладів.  

 

Ми зосередились на якості наукових публікацій наших студентів. Якщо ще два роки тому переважна більшість публікацій наших студентів являли собою, у кращому випадку, огляд певної літератури з теми, то тепер студентське наукове товариство спрямоване на жорсткий відбір оригінальних досліджень.

Поки що, на жаль, не маємо змоги фінансово підтримувати своїх викладачів, і вони беруть участь у закордонних наукових заходах, переважно, за спонсорський або власний кошт. Щодо студентів, то ми всебічно намагаємося підтримувати їхнє прагнення до науки: так, нещодавно у нас була започаткована грантова підтримка  кращих досліджень: три переможця виграли по 26 тис. грн., виділені з нашого спецфонду, на  закупівлю лабораторних тварин, реактивів тощо".

Співробітники Університету є членами світових професійних організацій, деякі із них входять у їхні керівні органи, виступають членами редколегій світових професійних медіа-ресурсів.  "Ми поставили для себе амбітні цілі, і я розумію, що, через різні, об’єктивні та суб’єктивні причини, не всі вони будуть досягнуті у поставлені терміни, але справжні лідери завжди ставлять високу планку".

powered by lun.ua
    Спецпроект

Спецпроект до 175 річниці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

Спецроект присвячений багаторічній історії Національного медичного університету, який став лідером вищої медичної освіти України. Ми розповімо про те, як змінювалась медицина, про досягнення та визнання відомих лікарів та професорів, про наше сьогодення та студентів, які завжди були гордістю своєї Альма матер.