Підсумки політичного сезону в Києві

06.11.2015  10:21 __ Аліна Боднар, для УП.Київ

Виборчий процес, згідно із законом "Про місцеві вибори", здійснюється на засадах, у тому числі, політичного плюралізму та багатопартійності. Однак за результатами місцевих виборів у столиці бачимо, що це гасло, на жаль, спрацювало не так, як звучить.

Виявилося, що "політичний плюралізм" у новій редакції привів до мерії представників аж п'яти політичних сил. Торік, після застосування змішаної виборчої системи, кількість партій, від яких кияни обрали депутатів міської ради, була вдвічі більшою.

За словами Віталія Кличка, 18 виборчих округів у Київраді не представлені. Тим, які входять до цього числа – а це майже 1/6 від усіх округів! – можна тільки поспівчувати: тепер ремонт під'їздів, сходових кліток, покрівель тощо для них затягуватиметься надовго.

Адже кияни не мають "свого" депутата, який, будучи впливовим делегатом від громади, може значно прискорити процес розгляду скарг громадян.

Особливо це прикро депутатам, які сумлінно виконували свої обов'язки і з великим відривом перемогли опонентів.

Якби жовтневі вибори проходили за тією ж системою, що й торік – змішаною, при якій половина за партсписками, інша за мажоритарними округами, – результати були б зовсім іншими. Крім того, "чиста" мажоритарна виборча система гарантовано забезпечила б кожному округу одного депутата.

З іншого боку, є кільканадцять округів, де завдяки новій виборчій системі киянам вдалося обрати одночасно двох депутатів. Можна очікувати, що представники різних політичних сил змагатимуться між собою за більшу прихильність виборців. Тож таким "рясним" на депутатів масивам можна тільки по-доброму заздрити.

Водночас, якщо подивитися на Київську міську раду минулого скликання, то виявиться, що значна частина депутатів, які пройшли за списками, знову не балотувалися.

Про що це може свідчити?

Багато таких депутатів сприймають прийдешню каденцію як короткострокову, тобто мають підозру, що Київська міська рада VIII скликання пропрацює лише два роки, а не п'ять. І за цей час нібито нереально втілити в життя все задумане.

На такий стан справ впливають передусім особливості взаємодії КМДА як виконавчого і, на жаль, поки що по-радянськи чиновницького органу, із депутатами, які мають реальні завдання, за виконання яких підзвітні перед своїми виборцями.

Зрештою, в такій думці є логіка: пропрацювавши 1,5 року, можна уявити, чого можна реально досягти за майже такий самий проміжок часу, а чого – ні. А уявивши – визначитися, наскільки виправдано вдруге впрягатися у короткочасний і шалений темп місцевого самоврядування у Києві.

Ситуацію з відсутністю представника киян у міській раді у недалекій перспективі можуть виправити районні ради. Як і планувалося раніше, міськрада має опікуватися проблемами всієї столиці, а районна – "насущними" питаннями, відповідно, одного району.

Однак не зовсім зрозуміло: якщо навесні наступного року кожен район визначить представників, які займуться ремонтом лав, майданчиків і під'їздів, навіщо тоді депутатам Київради дублювати ці функції?

Треба зауважити, що рішення про відновлення районних рад прийняла Київрада минулого, VII скликання. Новий склад міської ради, за бажання, може переглянути цей документ і, відповідно, скоригувати його. Адже тоді, наприкінці липня, депутати практично одноголосно визнавали, що рішення "сире", хоча столиця його однозначно потребує.

Окреме зауваження стосується обов'язкової партійності.

У міськраді досі були депутати, які представляли тільки громаду, а не політичну силу. Ці люди, як правило, популізмом під час засідань не займалися, а спокійно вирішували проблеми своїх обранців.

Натомість депутати з різнокольоровими партійними білетами часто невиправдано затягували розгляд тих чи інших моментів порядку денного, мотивуючи це підозрою у махінації політичних опонентів. Через це безліч питань знімали з розгляду, переносили на наступне засідання під фактично надуманими аргументами.

Тим не менш, від нової каденції Київради можна очікувати ефективності вже хоча б у тому плані, що абсолютно всі депутати представляють перш за все киян, бо кожен із них отримав певну кількість голосів не за бренд, а за ім'я і реальні результати роботи на окрузі.

Не можна стверджувати, що популізм із пленарних засідань зникне назовсім – але ж від сусідів, які віддали свій голос за тебе, порожніми обіцянками не відкараскаєшся.

Проте кількість політичного різноголосся, передусім завдяки новому законодавству, суттєво зменшиться.

Крім того, уже стало відомо про наміри депутатів створити щось на кшталт єдиної коаліції чи підписати меморандум про співпрацю. Тут залишається хіба що побажати плідної співпраці.

І – що найголовніше – в інтересах киян, а не політичних брендів.

 

Аліна Боднар, спеціально для УП.Київ

powered by lun.ua