Де знайти кошти для наповнення бюджету Києва?

14.01.2015  09:37 __ Іван Сікора, для УП

Напередодні прийняття бюджету Києва на 2015 рік, якого ще досі ніхто в очі не бачив, попри вірогідність його прийняття вже у січні, як завжди гостро стоїть питання пошуку коштів для наповнення міського бюджету.

Чомусь міська влада, як і її попередники, не хоче побачити мільярди, які продовжують знаходитися в тіні.

Альтернатива непопулярним бюджетним рішенням

Традиційно міська влада переважно пропонує збільшення надходжень та покриття дефіциту за рахунок громадян (збільшення вартості в 2 рази на проїзд у транспорті, зростання вартості компослуг тощо) та за рахунок уряду (отримання трансферів, збільшення частки податку на доходи фізичних осіб, що залишається в бюджеті столиці).

Однак джерел для наповнення міського бюджету є цілком достатньо. Потрібна лише політична воля до ламання корупційних практик, які працювали десятиліттями.

Йдеться про наведення ладу із обліком та оподаткуванням землі, оподаткуванням об’єктів комерційної нерухомості, отриманням пайових внесків від забудовників та орендарів тимчасових споруд, підвищення прибутковості роботи комунальних підприємств.

Також владі треба нарешті відмовитися від намагань за будь-яку ціну легалізувати земельні махінації чи то через Генплан Києва-2025 чи то через детальні плани окремих територій в рамках районів столиці.

Усе це дасть змогу нарешті завдати обіцяного Кличком "нищівного удару по корупції", залучити інвесторів, прозоро та предметно обговорювати дохідну частину бюджету із громадськістю.

Станом на 12 січня у відкритому доступі є інформація про основні показники соціально-економічного розвитку Києва та про потребу в коштах загального фонду бюджету Києва на 2015 рік (за даними головних розпорядників бюджетних коштів).

Чи дослухаються до пропозицій громадських експертів розробники міського бюджету-2015, який, вірогідно, депутати та громадськість отримають за день до його голосування?  

Деякі із рекомендацій були оприлюдненні громадськими експертами під час обговорення спеціального фонду міського бюджету 4 листопада 2014 року. Але основні резерви лежать все ж у надходженнях загального фонду бюджету столиці.

Скромні результати Кличка та "ударівської" більшості в Київраді

Про боротьбу із корупцією дуже люблять поговорити під час виборів та згадуючи попередників.

Проходить більше ніж півроку і, маючи "ударівську" більшість в міськраді та карт-бланш на проведення реформ, виникає логічне питання:

"Де ж ті мільярди, про які говорили раніше і які знаходяться в тіні, а отже, є результатом корупційних практик?"

Зокрема, хочеться дізнатися, що зроблено, аби побороти земельні махінації, від яких міський бюджет Києва щороку втрачає до 50 мільярдів гривень. Що зроблено за півроку та як це вплине на міський бюджет Києва на 2015 рік?

1. Літо без гарячої води

За більше як півроку управління Києвом ударівська команда відзначилася ініціативою відключення гарячої води упродовж всього літа. Це зекономило декілька мільйонів гривень, але призвело до розривів труб з настанням холодів.

Тож замість ефективної політики в сфері зменшення вартості енергетичної складової у вартості гарячої води та ламання корупційних схем у роботі "Київеренго",  "Київводоканалу" та "Київгазу", як завжди економили на киянах.

2. І знову Генплан 2025 імені Черновецького та ДПТ під забудовників

Резонансною та парадоксальною ініціативою міської влади є повернення до лобіювання  нового Генлану Києва до 2025 року та детальних планів для окремих територій Києва (замість районів столиці).

Фактично Генплан 2025 мав на меті легалізувати земельні махінації попередників, знищити зелені зони задля житлової забудови, погіршити умови життя киян та зменшити надходження до міського бюджету від оподаткування земельних ресурсів столиці.

Щоправда, про фіскальний ефект від впровадження Генплану 2025 очільники КМДА та головний архітектор столиці Сергій Целовальник воліють не говорити.

А варто, бо про це говорять і пишуть громадські експерти, які стверджують про суттєве зменшення надходження коштів до міського бюджету за рахунок збільшення земель житлової забудови, які оподатковуються за ставкою 0,1%, а не за ставками 3-12%.

Досі бажання предметної дискусію з цього питання у очільників КМДА не було. Тож можемо говорити про лобіювання міською владою інтересів забудовників Києва житлом за рахунок зменшення надходжень коштів до міського бюджету від оподаткування земельного ресурсу.

Іншою цікавою ініціативою міської влади є лобіювання розробки та затвердження детальних планів територій окремих ділянок Києва в інтересах конкретних забудовників задля фактичної легалізації зміни їх цільового та функціонального призначення та забудови територій переважно житлом (яскравий приклад, землі Биковнянського лісу, де має початися будівництво житла).

3.Занижені ставки договорів оренди землі і фактичне небажання міської влади їх переглядати.

Уже традиційним стало невиконання запланованих надходжень від плати за землю, а  особливо, за оренду землі юридичними особами.

Станом на 1 грудня 2014 року вдалося зібрати лише 1,7 мільярда гривень плати за землю замість запланованих у 2014 році 3,7 мільярда.

Найгіршою є ситуація із сплатою орендної плати. І не дивно. Бо звідки вона візьметься, якщо деякі забудовники платять за оренду лише 30 копійок за кв.м  або 30 гривень за сотку землі, або й взагалі нічого не платять, посилаючись на те, що закінчився договір оренди землі?

При цьому забудовники не збираються припиняти будівництво на земельних ділянках.  В цьому контексті, лише декілька показових прикладів.

Комунальне підприємство КМДА "Житлоінвестбуд-УКБ", яке очолює депутат Київради В’ячеслав Непоп, де генпідрядна організація СТ "ІНБУД",  не маючи документів, забудовує земельну ділянку 25 поверховою "свічкою" біля вольєрів для тварин Київського зоопарку. Забудовник нехтує інтересами місцевих жителів, будівельними нормами та грубо порушує Детальний план території Шевченківського району.

Більше того, забудова майже 30 соток за адресою вул. Шулявська, 32 здійснюється на підставі сумнівного договору оренди земельної ділянки, який станом на 2014 рік закінчився. Згідно з договором ЗАТ  "Укрпромпроект" у 2013 році платило до міського бюджету лише трохи більше 1000 гривень на місяць.

Тобто за майже 30 соток "золотої" землі щомісячно бюджет отримує аж 33 гривні за сотку землі або 30 копійок за кв.м землі в центральному, Шевченківському районі Києва. Подібних ситуацій в Києві є сотні, і не лише в Шевченківському районі.

Громадські експерти та активісти лише на частині Печерського району Києва виявили приблизно 70 будівельних майданчиків на місці парків, скверів, лікарень, спортивних і дитячих майданчиків, промислових об’єктів та земель міського благоустрою загальною площею орієнтовно 94,98 га.

Корисна площа забудови цих ділянок становить близько 3,7 мільйона кв.м. Вартість будівництва попередньо оцінюється в майже 7 мільярдів доларів. Базова вартість цих 70 земельних ділянок складає 2 мільярди гривень (2170 грн/ кв.м).

За оренду землі за комерційними розцінками (100 грн/місяць за 1 кв.м) місто могло отримувати 1 мільярд гривень за рік. Зараз лише 10% цих ділянок знаходяться у власності, а інші землі орендуються за нормативно-грошовою оцінкою з понижуючими коефіцієнтами.

Станом на кінець жовтня минулого року із 3094 діючих договорів оренди землі, що охоплюють площу понад 5273 га, маємо 1586 угод на загальну площу 3261 га за ставкою менш як 3%.

Тобто понад 60% орендарів землі в Києві порушують чинний Податковий кодекс України.

Ще попередній склад Київради в лютому 2014 року прийняв рішення про перегляд договорів оренди земельних ділянок із 1341 орендарем, що платять менш як 3%. Замість зменшення кількості таких договорів маємо їх зростання за 8 місяців 2014-го до 1586.

За існуючою експертною інформацією, станом на грудень 2014 року ситуація із переглядом договорів оренди землі кардинально не змінилася і про це можуть свідчити кошти, які надійшли за оренду земельних ділянок станом на 1 грудня 2014 року.

Більш ніж 1,2 мільярда гривень щорічно від оренди землі за останні 4 роки бюджет Києва так і не отримав.

У 2014 році ситуація не покращилася, бо станом на 1 грудня 2014 року за оренду землі надійшло аж трохи більше ніж 1,1 мільярда гривень при плані в 3,6 мільярда.

4. "Податкові канікули" для забудовників і власників земельних ділянок.

Рішенням останньої грудневої сесії Київради депутати проголосували за перенесення на півроку (на 2 півріччя 2015) введення в дію нової нормативно-грошової оцінки землі.

Це рішення, пролобійоване земельною комісією Київради, яку контролює "УДАРна" більшість, призведе до втрати мінімум 250–350 мільйонів гривень надходжень за перше півріччя 2015-го.

За прогнозними оцінками, нова нормативно-грошова оцінка мала б принести до бюджету Києва додаткових 500–700 мільйонів гривень. І це попри те, що нормативно-грошова оцінка та реальні ціни на землю відрізняються принаймні на порядок.

5. Мексиканський серіал про МАФи.

Уже комічною та трагічною є ситуація із тимчасовими спорудами (ТС) чи МАФами. За різними оцінками у Києві від 14 до 24 тисяч ТС. У січні міська влада прозвітувала про демонтаж за 2014 рік 1680 незаконно розміщених ТС.

А що зроблено із іншими тисячами ТС? Водночас, можемо говорити про тінізацію оплати коштів власниками кіосків. Зокрема, надходження від пайової участі на 1 грудня 2014 року склали лише 16,7 мільйона гривень при плані в 70 мільйонів і обіцянках зібрати 100 мільйонів гривень.

Громада пропонувала. Що враховано?

Зазвичай влада любить казати, що всі дуже розумні, коли критикують, а спробуйте зробити чи запропонувати щось конкретне. Конкретних пропозицій у 2014 році було вдосталь.

Зокрема, пропозиції громадських активістів та експертів (зокрема, і Фундації "Відкрите суспільство") щодо суттєвого збільшення надходжень загального та спеціального фондів міського бюджету надсилались офіційно та публічно висловлювалися під час низки заходів.

Неодноразово громадські експерти через відкриті звернення та публікації у провідних засобах масової інформації (Дзеркало тижня, Українська правда тощо) оприлюднювали результати аналітичної роботи щодо існуючих корупційних практик, які завдають мільярдних втрат міському бюджету та заходів, які потрібно вжити задля повернення мільярдів гривень до міського бюджету. Однак поки що маємо переважно "відписки".

Щоправда, міська влада висловила готовність розробити за участі громадських експертів антикорупційну програму (над нею зараз працює Фундація "Відкрите суспільство" та експерти Реанімаційного пакету реформ – Київ). Також за ініціативою громадських експертів та активістів 4 листопада 2014 року пройшло обговорення проекту дохідної частини спецфонду бюджету на 2015 рік.

Однак, досі інформації про врахування чи відхилення пропозицій від громадських експертів у відкритому доступі немає.

Також досі не зроблено жодного кроку для перегляду профільних цільових програм, що регулюють питання управління земельними ресурсами і містобудуванням.

І це попри те, що щороку не виконуються заплановані показники надходжень до бюджету від плати за землю, а земельні аукціони, які почали проводити в минулому році, фактично виявилися провальними.

Замість реальних реформ Департамент містобудування та архітектури розробляв Генплан 2025, що мав фактично легалізувати земельні махінації попередників та за 6 років витратив із міського бюджету 16 мільйонів гривень на цей сумнівний документ.

Досі не проведено люстрації та оптимізації персоналу в цих ключових для розвитку міста департаментах КМДА (лише в департаменті земельних ресурсів працюють майже 150 співробітників і діє два комунальні підприємства) та в комунальних підприємствах попри серйозні нарікання на їх роботу з боку громадськості.

Чи врахує влада пропозиції щодо ламання корупційних практик та попередження корупційних ризиків у бюджетному процесі у проекті бюджету на 2015 рік?

Питання залишається відкритим.

Адже досі проект міського бюджету відсутній у відкритому доступі.

НадіЇ на те, що експерти і громада будуть почуті, небагато. Але ж вона вмираю останньою. Чекати залишилося вже недовго.

 

Іван Сікора, директор Фундації "Відкрите суспільство", спеціально для УП

powered by lun.ua