Снігові роздуми

24.12.2012  11:17 __ Костянтин Матвієнко

Голова Київської міськадміністрації Олександр Попов несподівано заявив, що сніг зі столичних вулиць у грудні прибирають в борг. Виникає питання: а куди поділися кошти передбачені бюджетом на ці потреби?

Адже ще у вересні міські чиновники традиційно заявляли про цілковиту готовність до зимових катаклізмів, і раптом така капость – гроші закінчилися.

Утім, симптоми фінансової нестабільності столиці виявляли себе раніше – в серпні, коли київський намісник, так само раптово, на сесії міськради сказав про недовиконання за підсумками першого півріччя бюджету розвитку Києва на 30%.

На причини цього лише натякнув: занадто високий відсоток вилучення до бюджету держави з суми податку на дохід фізичних осіб, який сплачується у Києві, а також витрати на проведення Європейського чемпіонату з футболу.

Градоначальник пообіцяв, що фінансування прибирання вулиць стабілізується з початком наступного бюджетного року, в січні-лютому. Але незабаром заявив, що і держбюджет-2013 нічого доброго Києву не обіцяє.

Причина – закритий і непрозорий процес формування урядом головного фінансового документу країни на майбутній рік, знову високий рівень запланованих вилучень з податку на дохід фізичних осіб – не нижче за 50%.

У підсумку столиці не вистачить мінімум чотирьох мільярдів гривень.

Вперше глава КМДА виступив публічним опонентом центральної влади.

З його ініціативи, спільно з профспілковими організаціями міста, навіть були проведені громадські слухання, де Попов заявив, що якщо 30%-ве недофінансування потреб столиці, закладене в держбюджеті, збережеться, то "представникам влади нічого робити у своїх кабінетах".

Фактично це заява про те, що київська виконавча влада загрожує саморозпуском. Кому загрожують: киянам або старшим спільникам в уряді?

Може, хай краще страйк оголосять, як нещодавно вчинили, наприклад, судді в Єгипті або державні службовці в Греції?

Секвестром їх, секвестром!

У свою чергу в уряді коментують борги, що виникли по зарплатах працівників бюджетних установ на місцях. Сума заборгованості по країні загалом вже складає майже півтора мільярди гривень, і продовжує зростати.

Згідно з "урядовою версією", винуватцем цього неподобства є ... місцева влада.

Мовляв, в умовах дефіциту коштів місцеві керманичі збільшують витрати на власне утримання, здійснюють необов'язкові виплати, включаючи капітальне будівництво, не фінансуючи при цьому в достатніх обсягах захищені бюджетні статті.

Дефіцит коштів спіткав країну в кінці року – період, коли левову частку своїх платежів здійснюють найбільші платники податків, включаючи державні монополії. Це свідчить про те, що і наступний рік буде дуже важким у фінансово-економічному плані.

За таких обставин, видається неминучим секвестр держбюджету-2013 – скорочення в ході виконання його витратних статей.

Вже сьогодні слід публічно обговорити перелік витрат, які підлягають скороченню. До них, перш за все, належать витрати на утримання всіх гілок влади, будівництво і капітальний ремонт офісів і резиденцій, використовуваних високопоставленими чиновниками, закупівля автотранспорту та інших "страв, що подаються на бенкеті під час мору".

До статей, що не підлягають секвестру, належить фінансування освіти, медицини, закладів культури, крім так званих "масових заходів", покриття дефіциту пенсійного фонду.

Точний перелік секвестраційних заходів має бути запропонований урядом парламенту, публічно обговорений ним, та в стислі терміни прийнятий.

Рятівне розкуркулення

Як бачимо, Верховна Рада не демонструє готовності до настільки відповідальної діяльності.

До сьогоднішнього дня вона навіть не сформувала своїх комітетів, жодна з політичних сил, що увійшли до парламенту, не оприлюднила власного плану законодавчої роботи, не ініціювала проведення аналізу прорахунків і помилок, що призвели до численних рішень про перегляд бюджету поточного року, а новий Кабінет Міністрів зараз утворюється.

На наступний рік припадає пік виплат України за зовнішніми борговими зобов'язаннями. На тлі скорочення валютних надходжень від експорту, це означає подальше виснаження золотовалютних резервів Національного банку і, як наслідок, знецінення гривні – зростання цін і тарифів, інфляцію, скорочення реальних доходів громадян. Вельми можливо – дефолт.

Щоб уникнути таких наслідків, державі доведеться домовлятися з ... "тіньовою економікою".

- Хіба важко домовитися з самим собою? – Запитає досвідчений читач. – Адже чиновники та депутати з їх хабарами, "кришуванням" і власним нелегальним бізнесом є головним генератором тіньового обігу коштів. Навіть за визнанням Міністерства економіки в тіні виробляється мінімум 34% ВВП. За іншими оцінками – всі 65%.

Складно на це щось заперечити. Ну, не пропонувати ж, справді, власникам і співорганізаторам різноманітного тіньового бізнесу від влади почати з самих себе – легалізувати право власності, перейти на виплату білих зарплат, зокрема, власним охоронцям, водіям і масажисткам, не кажучи вже про працівників підприємств, які їм належать.

З іншого боку, дефолт загрожує можновладцям не меншими неприємностями, ніж пересічним громадянам.

"Маленькі українці" привчені до самозайнятості, їм не звикати до бездержавного існування. А ось "непересічним" банкрутство держави загрожує не тільки знеціненням власності, але і втратою влади – головного інструменту збагачення.

Часткове "розкуркулення" менш болісне, аніж втрата всього багатства, а головне – статусу "господарів життя". Без добровільного "розкуркулення еліти", відновити довіру до держави не виглядає можливим. І краще це зробити "згори", ніж чекати, доки "ідея опанує масами".

Ох, не дарма, Олександр Попов, заявивши про брак коштів на прибирання снігу, вивів на боротьбу з ним, під прицілом телекамер, чиновників міської адміністрації.

У робочий час, втім, – з 9 до 11 години ранку. Що поробиш, у темну пору доби телекартинка була б менш переконливою.

 

Костянтин Матвієнко, для УП

powered by lun.ua